Люди, яких я знав у минулому житті, живуть своїм життям, пробігають марафони, літають на конференції, подорожують світом, працюють у парламенті, одружуються, ростуть дітей і купують квартири. Вони творять, слухають і ніколи не опускають голови. Автор же приходить додому, п'є пиво, дивиться відео і пише, щоб забути про болісні думки. Але коли думок стає надто багато, він засинає і сни його наповнені мріями, які він зрадив, зірками у калюжах бруду та людьми, яких він знав у минулому житті.